Аромат як дороговказ: ботанічний сад для незрячих залишається рідкісним явищем

Багато перешкод для незрячих у повсякденному житті

У Саксонії за останні роки було досягнуто значних успіхів у забезпеченні безпеки громадських місць для людей із вадами зору та незрячих, зазначає Андреас Шнайдер, голова Саксонського союзу незрячих та людей із вадами зору. «Наразі найбільшим викликом є збереження досягнутих стандартів та участь у розробці нових проєктів з самого початку».

Спеціалізована група асоціації надає підтримку найрізноманітнішим будівельним проєктам. Як приклади Шнайдер називає головний залізничний вокзал Лейпцига з його системою орієнтації, реконструкцію площі перед вокзалом у Майсені або музеї в Хемніці. «Ми постійно в русі». Адже контрасти, тактильні позначки або направляючі смуги дають людям з вадами зору важливу орієнтацію.

Проте, за словами Шнайдера, під час навчання проектувальники та архітектори майже не стикаються з потребами сліпих або людей з вадами зору. «Безбар’єрні рішення не завжди обов’язково пов’язані з вищими будівельними витратами». Він називає цифрову доступність дедалі більшою проблемою. Багато форм, додатків чи PDF-документів досі важко використовувати за допомогою програм для зчитування з екрану. «Нас часто не беруть до уваги або, здається, іноді взагалі забувають». Це стосується також державних органів та громадських установ.

Натомість у «Саду для незрячих» у Радеберзі багато людей з такими потребами знаходять місце, яке послідовно орієнтоване на їхні потреби, каже Маріон Краузе. «Тут вони можуть зануритися в аромати й знову відчути радість». Особливо придатними для цього є спеціально облаштовані «ароматичні стежки». Одна з них налічує близько 55 видів шавлії, серед яких шавлія кульбаболиста, персикова шавлія, перуанська шавлія та шавлія медова. Вже при легкому дотику до листя, квітів і стебел вивільняється інтенсивний аромат — то терпкий, то скоріше фруктовий або солодкуватий.

Центр допомоги для людей із поєднаною втратою зору та слуху

Служба допомоги людям із поєднаною втратою зору та слуху Євангелічної церкви в Німеччині розташована в Радеберзі, пояснює пасторка та виконавча директорка Ульріке Фурєстьє. Окрім Ботанічного саду для незрячих, до комплексу входять також консультаційний центр, житло з асистентською підтримкою, а також місце зустрічей та гостьовий центр для людей із глухотою та сліпотою.

За власними даними, служба підтримує контакт із близько 250 такими людьми по всій території Німеччини. Однією з найбільших проблем є те, щоб вони вчасно отримали правильний діагноз і мали доступ до підтримки, каже Фурстьє. «Для цього потрібні спеціальні консультаційні центри». Однак на федеральному рівні для цього бракує стабільного фінансування. Крім того, існують прогалини в наданні допомоги глухосліпим людям похилого віку, які потребують догляду.

Ботанічний сад для незрячих у Радеберзі цього року святкує своє 30-річчя. Його створення пов’язане з ідеєю пасторки з вадами зору та душпастирки для глухосліпих Рут Захаріас. Вона хотіла створити місце, де рослини можна було б пізнавати, насамперед, за запахом та на дотик. 

Лише невелика частина людей із сліпотою або порушеннями зору страждає від цього з народження, каже Маріон Краузе. Більшість втратила зір упродовж життя. «Це може статися з кожним». Тому тим важливіше не розглядати участь у суспільному житті як окреме рішення.

У літні місяці сад відкритий для відвідувачів щосереди та щосуботи з 13:00 до 18:00.

Авторські права 2026, dpa (www.dpa.de). Усі права захищені