Вчений вважає, що предмет «Харчування» слід включити до шкільної програми

Не тільки очі насолоджуються їжею: на думку експертів, усвідомлене ставлення до харчування, продуктів та їх споживання — це більше, ніж просто насолода для смаку. «Кухня, ресторани, спільні трапези та напої досі виконують важливу соціальну та суспільну функцію», — заявив Німецькому прес-агентству дрезденський професор Андреас Руц. Це починається у приватній сфері та продовжується у громадському просторі.

«Коли зникають паби та ресторани, ми втрачаємо щось важливе. Те саме стосується життєвих звичок. Ми звикли до культури фаст-фуду, культури їжі «на винос». На роботі, а також у родині існує такий режим організації часу, за якого вже неможливо спільно вживати всі прийоми їжі або готувати їх самостійно. При цьому саме це могло б стати гарним підходом до змін: спільне приготування їжі та спільні трапези», — підкреслив історик.

Рутц визнав, що й він сам у повсякденному житті не завжди може дотримуватися цього ідеалу. «Я харчуюся дуже різноманітно і — що цілком типово для сучасності — залежно від потреб. Я з тих, хто іноді бере з собою щось на винос і під час насиченого робочого дня накидає в себе те й інше. У сучасному робочому житті цього майже неможливо уникнути. Не завжди можна готувати самому». Проте він порадив якомога частіше стояти біля плити й при цьому бути відкритим до нового.

Багато хто вже не знає, що робити з субпродуктами

За словами Руца, деякі традиції майже зникли. Так, більшість споживачів вже не знають, що робити з субпродуктами. «Наші бабусі та мами готували їх ще цілком природно. Ця концепція вже не прижилася в сучасному суспільстві. Хоча й існує тенденція «від носа до хвоста» — використання тварини від голови до хвоста — але це скоріше нішеве явище». Залишки тварин переробляють на корм для тварин або, у кращому разі, додають у ковбасу.

«Останнім часом спостерігається сильна тенденція до відмови від м’яса на користь вегетаріанського або веганського харчування. Чи стане це масовим явищем, поки що невідомо», — зазначив Руц, який також опікується Німецьким архівом кулінарії у Дрездені. У питанні харчування головне — не показати, що саме можна собі дозволити, а насамперед — різноманітність смаків. «Є різниця між тим, чи їси перепілку, чи курку. Чим більша різноманітність тварин, тим більша різноманітність смаків».

Шкільний предмет «Харчування» був би більш ніж бажаним

На думку Руца, важливо сформувати усвідомлення того, чому і як ми готуємо їжу. Такий досвід важливий уже для дітей та підлітків, але в повсякденному житті часто залишається поза увагою. «Коли людина готує сама, вона починає усвідомлювати особливості продуктів та їхній смак, а також, можливо, замислюється над ланцюгами постачання, шляхами транспортування чи кліматичними умовами для вирощування продуктів. Шкільний предмет «Харчування» був би більш ніж бажаним».

«Сьогодні існує своєрідна культура супермаркетів. Я можу придбати все, що завгодно, у будь-яку пору року. Це призводить до втрати розуміння природи, сезонності, циклів дозрівання плодів та інших природних процесів», — зазначив професор. Такий спосіб споживання також має величезні екологічні та кліматичні наслідки. «Адже ж очевидно, що полуниці взимку просто не мають такого смаку, як ті, що зірвані з поля.»

Звертати увагу на регіональність та сталість продуктів

Рутц переконаний, що вибір на користь вегетаріанського харчування сприяє більшій уважності до продуктів. Хоча б тому, що доводиться уважніше придивлятися до того, які саме інгредієнти були використані. Логічно було б рухатися в напрямку регіональності та сталого розвитку. «Недостатньо просто їсти овочі. Сталим було б, якби ці овочі були сезонними, походили з регіону та, в ідеалі, ще й були органічними. Це не допоможе планеті, якщо я харчуюся веганським раціоном, але авокадо привозять звідкись з-за кордону.»

«Важко передбачити, що люди будуть їсти через 100 років. Ми не знаємо, чи буде тоді, наприклад, ще морська риба», — сказав історик. Він дуже сподівається, що суспільна дискусія про клімат, екологію та сталий розвиток відтепер більше охоплюватиме теми харчування та виробництва продуктів харчування. Ключем до зміни харчових звичок є усвідомлення: «Самостійне приготування їжі допомагає розвинути це усвідомлення в собі».