Дрезденська Семперопера вперше за майже чотири десятиліття поставила "Парсіфаля" Ріхарда Вагнера. У неділю реакція публіки на нову постановку розділилася. В той час як музичне керівництво Даніеле Гатті та виступи співаків викликали браво і гучні оплески, голландського режисера Флоріса Віссера під час його дебюту в Дрездені здебільшого освистали. У своїй постановці він також наголосив на сучасних кризових явищах у світі та збагатив твір численними політичними меседжами.
"Парсіфаль" очима дитини
Режисерові Віссеру вдалося досягти цікавого підходу. Він розповідає історію Парсіфаля очима дитини, яка відвідує абатство разом зі своїм шкільним класом і потрапляє в полон його уяви. Хлопчик, який сам вже не має батьків, бачить у сироті Парсіфалі свого героя. У міфічний світ втягуються й інші відвідувачі абатства. У програмному буклеті Віссер каже: "Світ потребує зцілення, більше справедливості та розсудливості". Вистава звертається до цих політичних питань спокути. У фіналі відбувається загальне братання в Дрездені.
Диригент Даніеле Гатті знайшов прекрасні слова для чарівної музики "Парсіфаля" - також у програмному буклеті: "Ви повинні уявити: Ви приходите до театру після дня, сповненого роботи і повсякденних справ, і чуєте прелюдію. І ця музика переносить вас на іншу планету (...)."
Остання дрезденська постановка "Парсіфаля" була здійснена у 1988 році
Останній раз "Парсіфаль" був поставлений на сцені Земперопер у 1988 році Тео Адамом (1926-2019). Ріхард Вагнер шанується в Семперопер нарівні з Ріхардом Штраусом як "домашній бог". У Дрездені відбулися прем'єри кількох опер обох композиторів. Ріхард Вагнер у той час був придворним диригентом у Дрездені.
Подальші покази "Парсіфаля" відбудуться у Дрездені 25 і 31 березня та 3 і 6 квітня.
Копірайт 2026, dpa (www.dpa.de). Всі права захищені
