Письменник Інго Шульце дивується ностальгії за НДР

Письменник Інго Шульце, чий новий роман «Вода в серпні» увійшов до довгого списку претендентів на Німецьку книжкову премію, дивується з приводу зростання ностальгії за Сходом. «Я не можу уявити, щоб хтось хотів знову жити в 1988 році», — каже Шульце в інтерв’ю журналу «stern». «Це здається мені таким нереальним». Дія роману «Вода в серпні» розгортається влітку 1979 року в НДР.

Шульце пояснює ностальгію за минулим так: «Можливо, це бажання пояснюється тим, що тоді існувало відчуття, ніби можна змінити ситуацію самотужки. Події 1989 року дали поштовх величезній активності. Люди не лише масово виходили на демонстрації, а й створювали «круглі столи» аж у самих селах». Йшлося про реформу НДР. «Коли, на жаль, про це вже не йшлося, шок настав із запізненням», — каже 63-річний письменник. 

«Сейсмограф новітньої німецької історії»

Письменник, який народився у Дрездені, у своїх творах уже десятиліттями досліджує свою батьківщину та німецьку історію. Тематично він зосереджується насамперед на періоді НДР, часі переломних змін та періоді після них. 

За свою літературну творчість Шульце неодноразово отримував нагороди, зокрема Дрезденську премію мистецтв 2021 року, Премію літературних будинків 2021 року та Премію Уве-Йонсона 2026 року за роман «Вода в серпні». Журі Дрезденської премії мистецтв відзначило його як «сейсмограф новітньої німецької історії та сьогодення». 

За словами Шульце, роман «Вода в серпні» розповідає історію 16-річного юнака, «який саме відкриває для себе кохання та красу світу: що можна прочитати, побачити, почути». Влітку 1979 року йому самому було 16 років, — каже Шульце, який з 2023 року є президентом Німецької академії мови та літератури. 

На запитання, чому багато людей у східнонімецьких федеральних землях прагнуть повернення авторитарної системи, він відповідає: «Мені відомі опитування, за якими понад 90 відсотків опитаних виступають за демократію, але іншу, ніж та, що існує зараз. Але є чималий відсоток тих, хто покладає надії на партію «АдГ»: «Тепер ми самі хочемо визначати, що таке культура, освіта, історія, мистецтво та наука». Шульце наголошує: «Це закінчилося б досить жалюгідно, але до того встигло б спричинити чимало лиха».

Шульце: Для більшості виборців «АдФ» це протест

Говорячи про багатьох виборців «АдФ», зокрема у Баден-Вюртемберзі чи Баварії, Шульце зазначив, що, на його думку, здебільшого йдеться про протест, а «приблизно половина з них також виявляє ксенофобські настрої». «Щоб висловити своє невдоволення, багато хто, свідомо чи несвідомо, готовий голосувати всупереч власним економічним інтересам», — каже письменник. 

«Протест спрямований не проти економічних умов, а виливає невдоволення на гендерні питання чи «День Крістофер-стріт», на музеї чи школи, на ліберальну політику та висвітлення подій у ЗМІ — нібито це є головними причинами страху втрати чи невпевненості.»