Необхідність економії: чи гальмують розвиток незалежних шкіл?

Заплановані скорочення витрат у бюджеті землі викликали хвилю протестів серед незалежних шкіл у Саксонії. Речник Об’єднання незалежних шкіл Саксонії Зігфрід Кост називає це «порушенням табу». Міністерство культури нібито прагне обмежити діяльність незалежних шкіл — хоча згідно з конституцією землі вони мають рівні права з державними школами. Він із занепокоєнням ставиться до поточного проекту закону про супровід бюджету.

Цей проект передбачає скорочення фінансування незалежних шкіл, зокрема, витрати на матеріально-технічне забезпечення більше не фінансуватимуться на 100, а лише на 90 відсотків. «Це не ставить під сумнів саме існування школи, але вже ставить під сумнів її якість», — каже Кост. Він побоюється, що в такому разі доведеться підвищити батьківські внески або зробити додаткові педагогічні послуги платними. Таким чином незалежні школи стають менш привабливими, «незалежно від того, чи це заплановано, чи ні, чи це лише побічний ефект, який виникає».

Необхідність економії та зменшення кількості учнів

У Саксонії збігаються два фактори: уряд землі змушений економити, а кількість учнів зменшується. Кост вважає, що приватні школи зараз дедалі частіше сприймаються як конкуренти державних шкіл. Адже тоді як у приватних школах часто є черги, зменшення кількості учнів швидше позначається на державних школах, і їхнє існування опиняється під загрозою швидше. 

«Ми вирішили, що зусилля щодо економії мають розділити між собою багато учасників процесу, у тому числі й приватні школи», — каже міністр освіти Конрад Клеменс (ХДС). Він розраховує на те, що приватні школи зрозуміють: курс на зростання потрібно переглянути. Навіть попри те, що незалежні школи є невід’ємною частиною шкільної системи.

Намічається компроміс

Клеменс насамперед прагне підвищити бар’єри для створення нових незалежних шкіл: Проект закону про супровід бюджету передбачає більш суворі процедури отримання дозволів та зменшення розміру субсидій від землі протягом перших трьох років після заснування з 80 до 60 відсотків. «Це дві речі, щодо яких, на мою думку, земельний парламент також підтримає», — каже міністр освіти, маючи на увазі поточні переговори щодо бюджету. Щодо матеріальних витрат, він наразі виходить з того, що заплановане зниження буде вилучено з супровідного закону до бюджету. 

Це може бути пов’язано й з тим, що незалежні школи вже кілька місяців активно протестують, насамперед проти скорочень витрат на матеріально-технічне забезпечення. Крістін Мельчер — речниця фракції «Зелених» у ландтазі з питань освітньої політики. За її словами, за останні місяці вона отримала сотні листів протесту від незалежних шкіл, батьків та вчителів.

Занадто велика нерівність у ставленні?

У цьому питанні Мельчер солідарна з незалежними школами: Скорочення витрат на матеріально-технічне забезпечення означало б надмірну нерівність у порівнянні з державними школами і, можливо, могло б порушувати Конституцію Саксонії. Міністр культури Клеменс дотримується іншої думки і спирається на юридичний висновок, підготовлений на замовлення міністерства: «Законодавець має певний простір для маневру та оцінки. Державна фінансова допомога — це не те саме, що повне фінансування», — зазначає він.

На думку Крістін Мельчер із партії «Зелені», кожен цент, на якому економлять школи, — це забагато. Проте, з огляду на зменшення кількості учнів, вона висловлює готовність до діалогу: «Нам, ймовірно, потрібно посилити вимоги до ліцензування незалежних шкіл». Мельчер також є членом комітету земельного парламенту з питань школи та освіти. Зараз тривають інтенсивні переговори. Наступне засідання відбудеться 20 листопада.