Середа вранці в центрі для літніх людей «Осіннє сонце» у Дрездені. Керівник житлового блоку Марк Ульбріхт супроводжує сімейного лікаря Антоніо Кантчева-Гауштайна. Дрезденський терапевт має оглянути Ірену Вайзе. 80-річна жінка чекає на лікаря у своєму інвалідному візку. Після інсульту ліва половина її тіла паралізована — на руці утворився синець, оскільки, як вона розповідає, спинка інвалідного візка часто заважає їй. «Покажіть мені це невеличке болісне місце», — каже 49-річний лікар. Він виписує жінці мазь.
На перший погляд це виглядає як звичайний виклик додому — але Кантчев-Гауштайн взагалі не перебуває в кімнаті. Для своєї пацієнтки він з’являється лише як обличчя на планшеті, який Ульбріхт поставив перед нею. Ірене Вайзе вважає, що це незвично — не сидіти віч-на-віч зі своїм лікарем. «Але так теж добре».
Наступний візит: 64-річному Лутцу Кізевальтеру довелося ампутувати великий палець ноги. Ульбріхт використовує планшет як камеру. Лікар, який підключився до відеозв’язку, оглядає рану та вирішує, скільки швів наразі слід зняти. Для цього будинку для літніх людей це вже стало звичним.
