Як допомагають бездомним у холодну пору року

На зеленій зоні перед будівлею, в якій розташована «Оаза» Лейпцизької діаконії, стоїть кілька наметів. Між ними, на тротуарі та біля лавок, перебуває близько півдюжини людей — чоловіків і жінок середнього віку. Практично щохвилини відчиняються двері «Діаконії»: одні люди виходять із будівлі, інші — заходять. Тут бездомні отримують допомогу.

Однак не завжди тут було так спокійно, як виглядає це місце цього осіннього середового ранку. Наприкінці минулого року місто Лейпциг очистило цю територію — частково попри опір бездомних. На запит міська влада називає такі виселення «крайнім заходом». Адже це лише витісняє бездомність, а не покінчує з нею. Тому, як заявляють у соціальному управлінні, основний акцент робиться на роботі з бездомними на вулицях. Однак, за даними міської влади, досі жодній з «осіб, що таборували біля «Оази», не було надано місця в нічних притулках. 

Ніхто не знає, скільки саме бездомних

За словами Бенджаміна Мюллера, точну кількість бездомних визначити неможливо. Однак керівник «Оази Лейпцига» вважає, що через зростання орендної плати в Лейпцигу проблема, швидше за все, поглибилася. «Те, як суспільство ставиться до цієї проблеми, є «ознакою його зрілості», — зазначив Мюллер. «Забезпечення та фінансування безпечного житла може стати одним із найважливіших питань найближчого майбутнього і несе в собі величезний соціальний вибуховий потенціал».

Станом на 31 січня 2026 року в Саксонії було розміщено загалом 5 590 осіб через відсутність житла. Більше трьох чвертей з них не мали німецького громадянства, як випливає з публікації Державного статистичного управління. Однак у цій статистиці враховуються лише особи, які на звітну дату перебували у притулках. До них належать, наприклад, аварійні та колективні притулки, як повідомило відомство на запит. Отже, бездомні, які лише тимчасово звертаються за допомогою до денних центрів, до цієї категорії не входять. Отже, фактична кількість нужденних, ймовірно, є більшою.

У Дрездені працюють нічні кафе, де можна сховатися від холоду

Допомога бездомним надається не лише в Лейпцигу. У Дрездені церкви щороку з початку листопада до кінця березня надають нічний притулок. Цього року попит на нічліг був більшим, ніж рік тому, — зазначив Герд Грабовскі, координатор нічних кафе. Однак з цього ще не можна робити висновок про зростання кількості бездомних. Адже останніми днями вже було холодно, пояснив Грабовскі.

Як і Мюллер з організації «Оаза Лейпциг», Грабовскі також вважає, що фактичну кількість бездомних практично неможливо підрахувати. У нічних кафе за сезон фіксується близько 2 800 ночівель. Однак до цього числа входять також особи, які приходять кілька разів, зазначив Грабовскі. Завдяки 270 волонтерам організація добре підготовлена до роботи.

Третя зима на вулиці

Для 36-річної худорлявої жінки «Оаза» в Лейпцигу — це притулок, до якого вона звернулася вкотре. За її словами, вона за фахом офісний працівник, а зараз зустрічає вже третю зиму без житла. Її звільнили з роботи, бо вона «не дуже рано прокидається», а орендовану квартиру вона втратила через те, що не прибрала своє сміття з загального коридору. Тепер вона хоче знову зняти свій намет і рушити далі. Куди? Вона цього не знає. Тільки до Центрального вокзалу йти не хоче. Там іноді трапляються конфлікти з іншими бездомними. Однак така окрема історія не є типовою для життя бездомних. 

Зрештою, за власними даними, «Діаконія» щодня надає допомогу майже 100 людям, а ще 1 600 осіб зареєстрували там свою поштову адресу. Вона потрібна для отримання дозволу на проживання. Вдень у «Оазі» за 2,50 євро можна пообідати, а також поснідати; у будівлі на Нюрнберзькій вулиці є можливість безкоштовно прийняти душ і випрати білизну, а також отримати соціальну консультацію. 

Орендне навантаження в Лейпцигу досягло критичного рівня

За словами експерта Мюллера, Лейпциг — це місто, яке, поряд із Берліном, за останні роки зазнало найбільшого припливу населення. Це впливає на ціни на оренду житла. Згідно з соціальним звітом міста, у 2024 році середнє загальне навантаження на оренду для домогосподарств Лейпцига становило 30 відсотків.

Однак між домогосподарствами існують відмінності. Згідно з муніципальним опитуванням мешканців, 20 відсотків домогосподарств з найнижчими доходами витрачали 43 відсотки свого чистого доходу на оренду житла, тоді як у п’ятої частини домогосподарств з найвищими доходами цей показник становив лише 20 відсотків. Загалом орендні витрати, що перевищують 30 відсотків, вважаються проблематичними, оскільки в такому разі часто не залишається достатньо коштів на прожиття.

Як повідомляє міська влада Лейпцига, минулого року у міських притулках було розміщено 965 осіб, з яких приблизно третина — жінки. Чоловіки та жінки, яким організація «Оаза» надає допомогу протягом дня, не враховуються автоматично в міській статистиці. До того ж, як пояснив Мюллер, чимало постраждалих, особливо жінок, приховують свій бездомний статус.

«Шелтер-костюми» — не довгострокове рішення

Однак не всі бездомні можуть скористатися пропозицією міста. Перешкодами, наприклад, є домашні тварини, а спільних місць для ночівлі для пар є дуже мало, зазначив Мюллер. Крім того, місця для ночівлі часто розташовані на околицях міста і не завжди до них легко дістатися.

У Лейпцигу протягом останніх тижнів активно збирали «шелтер-костюми». Це водонепроникні куртки, які можна перетворити на спальний мішок і які роздають бездомним. Мюллер вважає це доцільною ідеєю на даний момент, але «шелтер-костюми» не є довгостроковим рішенням. «У заможному суспільстві не може бути метою лише надання допомоги бездомним на вулиці. Ми маємо знову зробити цих людей повноправними членами нашого суспільства».

Національний план дій щодо боротьби з бездомністю, розроблений Федеральним міністерством житлового господарства, передбачає подолання бездомності до 2030 року. Мюллер сумнівається, що цю мету вдасться досягти. За його словами, це лише «моральні заяви про наміри», а в федеральному бюджеті на це немає коштів. «Оаза Діаконії», яку утримують волонтери та штатні працівники, за власними даними, фінансується містом Лейпциг, церквою та пожертвами. 

Спортивні зали як місце для ночівлі

Щоб надати бездомним людям тимчасовий притулок, Мюллер пропонує використовувати спортивні зали як місця для ночівлі. Наступного ранку, після прибирання, там знову можна буде проводити шкільні заняття з фізкультури, зазначив він. Крім того, потрібно більше інвестувати в освіту.

Хоча люди, які потребують допомоги в лейпцизькій «Оазі», походять із «різнобарвного середовища», існує зв’язок між відсутністю шкільного диплома та бездомністю, пояснив Мюллер. У самому центрі «Оаза» наразі працюють двоє колишніх бездомних, повідомив він. Вони знайшли шлях назад до упорядкованого життя.