Після виявлення на аеропорту «Галле/Лейпциг» дрона з вибухівкою — без справно діючого детонатора — багато експертів знову швидко вказують на Росію як на підозрюваного. Федеральний міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт (ХСС) висловлюється стриманіше, говорячи про «гібридну» атаку «іноземних сил». Ще минулого року, коли на аеропортах було помічено дрони, канцлер Фрідріх Мерц (CDU) стверджував, що глава Кремля Володимир Путін таким чином хоче перевірити Німеччину. Що може свідчити на користь і проти причетності Росії — ось кілька запитань і відповідей:
Деякі експерти одразу ж звинуватили Росію — чи мають вони рацію?
На користь причетності Москви свідчить те, що Росія володіє розвиненою технологією безпілотників, а також більш-менш відкрито погрожувала вжити заходів у відповідь на поставки зброї Заходом до України. Так, Міністерство оборони Росії опублікувало адреси німецьких та інших європейських оборонних компаній. Екс-президент Росії Дмитро Медведєв, який як заступник голови Ради національної безпеки й надалі має вплив, назвав перелічені підприємства «списком потенційних цілей для російських збройних сил».
«На перший погляд, багато що свідчить про те, що, можливо, до цього причетні російські спецслужби», — каже експерт з питань Росії та військової справи Маттіас Уль. Російську військову розвідку ГРУ звинувачують у проведенні численних операцій на Заході. Однак Росії наразі складно провести таку операцію, оскільки її агенти на Заході перебувають під пильним наглядом.
Які звинувачення щодо гібридних атак висуваються проти Росії?
Список довгий. Уль нагадує про вибухи на складі боєприпасів у Чехії в 2014 році, за які уряд у Празі в 2021 році поклав відповідальність на ГРУ. Нинішній випадок також викликає спогади: у 2024 році в логістичному центрі DHL у Лейпцигу спалахнула посилка з авіавантажем. У колах безпеки вважають, що посилку підкинули на замовлення Росії.
Тому в Литві зараз перед судом стоять п’ятеро підозрюваних, яких звинувачують у терористичних діях. Вони нібито відправляли посилки з саморобними вибуховими пристроями. Ці акції, як вважається, організовували особи, пов’язані з ГРУ. Серед підозрюваних — громадяни Росії, України та Литви.