Лужицьке Поозер'я: кількість гостей стабільна - регіональні відмінності

У 2025 році в Лужицькому озерному краї було зафіксовано таку ж кількість відвідувань і ночівель, як і в попередньому році. Туризм в регіоні залишився на високому рівні попереднього року, "незважаючи на складні економічні умови", повідомляє Туристична асоціація Лужицького поозер'я. Згідно зі звітом, було зафіксовано близько 800 000 ночівель у закладах розміщення з десятьма і більше ліжками. Близько 269 000 гостей відвідали озера в прикордонному регіоні між Саксонією і Бранденбургом.

Це майже не змінилося в цілому в порівнянні з 2024 роком, хоча існували регіональні відмінності: кількість комерційних ночівель зросла більш ніж на третину в Лосі в Саксонії (округ Бауцен) з озерами Дрейвайберн і Зільберзее. Те саме стосується міста Губен (округ Шпреє-Нейсе) у Бранденбурзі. У бранденбурзькому містечку Альтдоберн (округ Оберспревальд-Лаузіц) кількість комерційних гостей, які зупиняються на нічліг, навіть зросла більш ніж наполовину.

5 300 гектарів води для кораблів і човнів з кінця червня

Найважливішим зовнішнім ринком для регіону є Чеська Республіка. Близько 23 000 ночівель гостей із сусідньої з Саксонією країни відповідають зростанню приблизно на 16 відсотків. За той же період кількість ночівель польських гостей впала майже на 42% до 4 399.

В кінці червня вся Асоціація Лужицьких озер буде офіційно відкрита для судноплавства. За даними асоціації, п'ять судноплавних озер будуть вперше з'єднані каналами. Раніше судноплавними були лише два канали. Разом озера Сенфтенбергер, Гайервальдер, Парвітцер, Седліцер і Ґросрашенер мають площу водної поверхні близько 5300 гектарів, придатної для плавання на човнах. Найбільше з п'яти озер, озеро Седліц на бранденбурзькій стороні, має відкритися для купання та водних видів спорту на початку травня.

Тоді на місці колишньої шахти з видобутку бурого вугілля буде створено найбільший в Європі штучний озерний ландшафт. Лужицький озерний край налічує загалом понад 20 штучних озер, створених після видобутку вугілля. Катрін Вінклер, виконавчий директор асоціації, сподівається на підвищення рівня обізнаності про регіон. Водночас інфляція, зростання цін на сировину та енергоносії, а також нестача кваліфікованої робочої сили залишаються основними проблемами.