Пішохідний маршрут як рушійна сила економіки: як залучати туристів

Наташа Гайнріх колись перетнула Альпи пішки, а сьогодні вона керує сімейним готелем у Ерцгебірге. Коли настав час реконструкції, стару хатину біля підніжжя Фіхтельберга знесли, а на її місці за кілька мільйонів євро збудували «Базовий табір». Маючи 13 номерів та табір для 10 туристів, з весни 2025 року вона приймає переважно гостей, які ведуть активний спосіб життя, серед яких багато пішохідних туристів. 

Вони приїжджають, наприклад, по гірському маршруту «Каммвег» (Kammweg) Ерцгебірге-Фогтланд або використовують готель як відправну точку для походів у прикордонному регіоні Німеччини та Чехії, як розповідає 43-річна жінка. Щоб туристи почувалися комфортно, потрібно більше, ніж просто житло: пропозиція охоплює все — від сушарки для взуття та корисних порад щодо маршрутів до оздоровчого центру з саунами та інфрачервоними кабінами для відпочинку після походу. «Хто багато мандрує, той хоче й добре поїсти», — продовжує пояснювати керівниця готелю. «А хто перебуває в дорозі кілька днів, той радіє, коли може випрати й висушити свій одяг». 

Згідно з дослідженнями, інтерес до піших прогулянок за останні десятиліття зріс. «Сьогодні знову більше людей займається пішими прогулянками», — каже Бернд Гартманн, виконавчий директор Німецької асоціації піших прогулянок: «Приблизно двоє з трьох німців віком від 16 років». При цьому вони витрачають гроші не лише на взуття, одяг для активного відпочинку чи карти. Вони також забезпечують оборот у закладах харчування, а також у готелях і пансіонатах. Щорічно це приносить регіонам додану вартість у розмірі близько 7,8 мільярда євро. Від цього виграють сільські райони.

Взуття, додатки та Co: туристи інвестують у спорядження

З 1990-х років піші прогулянки зазнали зміни іміджу, пояснює Гайнц-Дітер Квак, керівник Дослідницького центру піших прогулянок при Університеті Остфалія в Зальцгіттері: від скоріше спокійного до орієнтованого на стиль життя виду дозвілля.

Його робоча група щороку складає «Монітор піших прогулянок» з різними акцентами — зокрема, щодо створення доданої вартості піших прогулянок. Результати опитування 2025 року показали, що респонденти за попередні два роки в середньому витратили на спорядження близько 445 євро. На першому місці — взуття, шкарпетки та штани; але також купували рюкзаки, пляшки, додатки та карти. Особливо багато на спорядження витрачають люди віком від 30 до 49 років. 

Крім того, опитані пішоходи витрачали в середньому понад 60 євро на день під час походу — наприклад, на харчування, покупки або проїзд автобусом і поїздом; а ті, хто був у поході кілька днів, додавали ще 100 євро, включаючи проживання.

Густа мережа пішохідних маршрутів

«Але піші прогулянки — це порівняно недороге дозвілля», — підкреслює Квак. «Потрібне хороше взуття, береш з собою бутерброд — і вперед». Адже користування стежками безкоштовне. Їх утримують у належному стані волонтери та місцеві громади. Це значні витрати. Тому професор хотів дізнатися, чи готові туристи платити за користування ними. Приблизно 43 відсотки опитаних могли б це уявити.

Однак він ставить під сумнів, чи це спрацювало б на практиці. Проєкти, в яких добровільно просили внески, принесли лише незначний дохід. Набагато перспективнішими є послуги, що надаються вздовж маршрутів, пояснює Квак. Наприклад, трансфер та харчування або плата за паркування. 

Асоціація піших туристів повідомляє про мережу пішохідних маршрутів загальною довжиною понад 300 000 кілометрів на території країни. Це в сім з половиною разів довше за екватор. При цьому Німеччина з її різноманітними регіонами пропонує чимало різноманітних маршрутів — не лише для пішохідних туристів з країни. Також за кордоном Німецька центральна організація з туризму рекламує Федеративну Республіку як «країну піших прогулянок». 

Піші прогулянки стають екстремальнішими: у пошуках спортивних вражень

Різноманітність піших прогулянок за останні роки зросла. Поки одні прагнуть спокою на природі або вирушають у паломницькі подорожі, інші під час міських прогулянок — так званого «урбан-хайкінгу» — досліджують архітектуру та парки міст. А ще інші шукають спортивних викликів. марафон піших прогулянок у Франкенвальді, за словами організаторів, приваблює сотні учасників з Німеччини та з-за кордону, і квитки на нього зазвичай розкуповують за лічені години. У Гарці регулярно проводяться піші походи, а в Саксонії екстремальні мандрівники беруть участь у Фіхтельбергський марш з Хемніца до Фіхтельберга за один день — понад 60 кілометрів і 1 700 метрів перепаду висот.

Найвища вершина Східної Німеччини відома за межами регіону як центр зимових видів спорту. Однак, як і в інших середньогірських масивах, взимку сніг там дедалі рідше випадає. Щоб попри це залучати гостей та забезпечити більшу завантаженість готелів і пансіонатів протягом усього року, туристична галузь робить ставку на інші види активного відпочинку — наприклад, катання на гірських велосипедах та піші прогулянки. До того ж у гірничодобувному регіоні, визнаному об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є багато маршрутів по обидва боки німецько-чеського кордону. 

Ці дні з’являється нова пропозиція: Stoneman Miriquidi Hike + Trailrun. Учасники зможуть пройти або пробігти маршрут довжиною 62 (піший похід) або 86 кілометрів (біг по пересіченій місцевості) — за три, два або лише один день. 

Керівниця готелю Наташа Гайнріх в Обервізенталі радіє таким новим пропозиціям. Цього тижня регіон також приймає європейський фестиваль піших прогулянок Eurorando та Нічний день піших прогулянок. Гайніх розраховує, що ті, хто хоч раз побував тут, повернуться знову і приведуть із собою родину чи друзів. «Є дуже багато людей, які ще не знають Ерцгебірге». А піші прогулянки можна поєднувати й з іншими заходами, каже вона. Наприклад, із корпоративними конференціями або курсами, такими як йога.