Як захищаються українські культурні цінності

Золотом виблискує купол Софійського собору. Ця велична споруда XI століття велично височіє над Києвом. Ось так виглядає Софійський собор, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на фотографіях. 

Однак їй загрожує небезпека. На провідній європейській виставці з питань охорони пам’яток,
реставрації та реконструкції старовинних будівель у Лейпцигу (5–7 листопада) відвідувачі дізнаються, як країни можуть зберегти свою культуру навіть у разі війни. 

Адже з моменту російського вторгнення в Україну багато місцевих творів мистецтва було знищено або пошкоджено. За даними ЮНЕСКО, до кінця жовтня війна пошкодила 567 об’єктів культурної спадщини. Українська сторона заявляє про понад 2 000 постраждалих об’єктів. Йоганес Натан, голова Ukraine Art Aid Center, разом зі своєю командою з початку війни допомагає культурним об’єктам в Україні перенести їхні скарби в безпечне місце.

Захист творів мистецтва за допомогою вакуумного столу та осушувача повітря

У п’ятницю в Лейпцигу він обговорить із фахівцями з Польщі та України, як можна захистити культурні цінності в разі кризи. За власними даними, команда «Ukraine Art Aid Center» на сьогодні надала підтримку понад 1 200 культурним закладам в Україні; зокрема, надіслала осушувачі повітря та пакувальні матеріали, щоб твори мистецтва можна було зберігати у приміщеннях, де зазвичай волого, наприклад, у підвалах. 

Волонтери також доставили до України вакуумні столи. За допомогою них можна створити розрідження, що допомагає під час реставрації творів мистецтва, як пояснив мистецтвознавець Натан. Але «Ukraine Art Aid Center» постачає навіть такі, здавалося б, банальні речі, як полиці, щоб музеї могли ефективніше зберігати свої культурні скарби.

Зруйнована культура — «немов удар у серце»

Однак не все можна вберегти. У червні внаслідок війни загорівся Київський Печерський монастир. Для багатьох людей в Україні це було «немов удар у серце», — сказав Натан. Деякі митці відкрито ставляться до пошкоджень. Наприклад, український художник Петро Антип відмовився від реставрації свого пошкодженого війною твору «Космогонія», що зберігається в музеї Корсака у Луцьку.

Натомість великі архітектурні споруди майже неможливо захистити, зазначив експерт Натан. Софійський собор, «ансамбль XI століття з надзвичайною сакральністю», поки що, однак, майже не постраждав від війни. Проте вже були зафіксовані пошкодження від ударних хвиль та тиску. Натомість згаданий київський печерний монастир упродовж своєї історії вже неодноразово зазнавав ударів — і щоразу відновлювався. Наприклад, собор було зруйновано у 1941 році під час Другої світової війни, а відновили його лише наприкінці 90-х років. 

Цифрові технології як запорука відновлення

Сьогодні Ukraine Art Aid Center співпрацює з «Skeiron» — командою зі Львова, яка займається документуванням архітектурних та культурних пам’яток, що перебувають під загрозою. За допомогою лазерного сканування та фотограмметрії будівлі фіксуються в цифровому вигляді, як пояснюють організатори виставки у своєму повідомленні. Софійський собор було відскановано ще у 2022 році, повідомив на запит Юрій Преподобний, один із засновників «Skeiron». На цифрове збереження будівлі за допомогою лазерної техніки знадобилося лише близько тижня. Натомість настінні розписи всередині наразі ще оцифровуються.

У найгіршому випадку дані, подібні до тих, що були отримані щодо Софійського собору, можуть бути використані для відновлення зруйнованих пам’яток культури, йдеться в повідомленні Лейпцизької виставки пам’яток культури. Але навіть у мирний час ці проєкти мають велику цінність. Завдяки 3D-моделям культурні пам’ятки можна зробити доступними для сліпих людей шляхом тактильного сприйняття.