Незважаючи на штучний інтелект: «Фауст» Гете слід читати в оригіналі

Естонія та Саксонія мають намір спільно «сісти за парти» у сфері освіти. «Ми хочемо навчитися у європейського чемпіона за результатами PISA, як цифровізація робить учнів не дурнішими, а розумнішими», — сказав міністр культури Саксонії Конрад Клеменс (CDU) після зустрічі з міністром освіти та науки Естонії Крістіною Каллас. Цифрове управління школами, як у Естонії, може допомогти оцінювати успіхи в навчанні та, за потреби, вносити розумні корективи.

Незважаючи на штучний інтелект, вчителі залишатимуться вирішальною силою

«Я переконана, що Естонія та Саксонія можуть багато чого навчитися одна в одної — особливо в час, коли освітні системи скрізь мусять пристосовуватися до стрімких технологічних та суспільних змін», — сказала Каллас Німецькому інформаційному агентству. Естонія може поділитися досвідом впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту в освіту. Успішна інновація — це, насамперед, не питання технології. «Вирішальну роль відіграють саме вчителі, їхня впевненість у власних професійних здібностях та здатність адаптувати методи навчання до нових умов».

«Лише той, хто вміє читати, писати та рахувати, зможе раціонально використовувати ШІ та оцінювати результати його роботи. У Саксонії ми розвиваємо ці базові компетенції вже з дитячого садка. Крім того, ми робимо ставку на медіаосвіту, починаючи з 1-го класу, та запроваджуємо «медіапаспорт» у школах», — підкреслив Клеменс. «Я переконаний, що найбільша цінність нашої співпраці полягає в обміні практичним досвідом — включаючи висновки про те, що не спрацювало», — додав Каллас.

ШІ має допомогти мислити глибше

«В Естонії ми розглядаємо штучний інтелект як щось набагато більше, ніж просто технологічний прогрес. Він кардинально змінює те, чого ми маємо навчитися, і те, як ми маємо навчати», — пояснив Каллас. ШІ має допомагати учням мислити глибше, а не замінювати їхнє мислення. Потрібно готувати їх до світу, в якому інформація та відповіді доступні в будь-який час, але де здатність ставити запитання, аналізувати, оцінювати та робити самостійні висновки стає ще важливішою.

«Ми впроваджуємо навчальні інструменти на основі штучного інтелекту в старшій школі, інвестуємо значні кошти в підвищення кваліфікації вчителів та співпрацюємо з науковцями, щоб зрозуміти, як штучний інтелект впливає на процес навчання», — зазначила вона. Спільно з OpenAI було розроблено навчальний інструмент на основі штучного інтелекту, який спонукає учнів ставити запитання, розмірковувати та самостійно доходити висновків, а не просто надає їм готові відповіді.

Читання, письмо та арифметика залишаються незамінними

«Я переконаний, що найважливіші зміни будуть педагогічного характеру. Ми маємо по-новому подумати про те, як учні навчаються, як вчителі викладають і як ми оцінюємо знання та розуміння. Вчителі й надалі залишатимуться в центрі цієї трансформації», — переконаний Каллас. Сама по собі технологія не може покращити якість освіти. Водночас читання, письмо, арифметика та знання фактів залишаються незамінними.

«Вони становлять основу для критичного мислення та глибшого розуміння. ШІ не робить ці навички менш важливими», — уточнив Каллас. «Навпаки: учні потребують міцного фундаменту, щоб виявляти помилки, критично аналізувати інформацію, згенеровану штучним інтелектом, та приймати обґрунтовані рішення. Зрештою, наша мета — виховати покоління, яке використовуватиме штучний інтелект для розширення власних інтелектуальних здібностей, а не ставатиме залежним від технологій.»

Саксонія не збирається знижувати освітні стандарти

Каллас і Клеменс також висловилися щодо того, які компетенції будуть затребувані у молоді в майбутньому. «Все менше йдеться про знання фактів. Але як відрізнити факти від нісенітниць і як вирішувати проблеми? У Саксонії ми зараз переглядаємо всі навчальні програми, щоб зміцнити такі базові компетенції», — наголосив Клеменс. Однак від стандартів освіти відступати не будуть. «„Фауст“ Гете й надалі слід читати в оригіналі». ШІ додатково відкриває інший підхід до твору.

Для Калласа найважливішою компетенцією залишається здатність до навчання протягом усього життя. «Ми не можемо точно передбачити, яким буде ринок праці чи суспільство у 2050 році. Однак ми можемо бути впевнені, що технологічні зміни триватимуть, і молодь мусить пристосовуватися до умов, які ми сьогодні ще не можемо повністю передбачити». Освіта має бути більше орієнтована на розвиток складних розумових здібностей: критичний аналіз, креативність, вміння вирішувати проблеми, самостійність у судженнях та здатність оцінювати інформацію.

Каллас: «Молоді люди також повинні розуміти, як вони самі мислять і навчаються, щоб мати змогу розвивати власні здібності. Йдеться не лише про компетенції, необхідні для професійного життя. Вони також є незамінними для демократії». У світі, де штучний інтелект здатний генерувати переконливу інформацію, зображення та аргументи, молодь має вміти відрізняти достовірну інформацію від маніпуляцій, зважувати докази та формувати власну думку.