Акула має не тільки гострі зуби, а й особливу шкіру. Саме вона робить її швидким хижаком морів і взірцем для техніки. Слідом за першими літаками Boeing тепер і літаки Airbus мають літати зі штучною акулячою шкірою. Перша у світі установка «AeroSHARK» на літаку Airbus A330 наразі здійснюється на заводі Elbe Flugzeugwerke у Дрездені. Цей випробувальний літак належить Discover Airlines — авіакомпанії Lufthansa, що спеціалізується на відпочинкових рейсах. За технологією «AeroSHARK» стоїть технологія, яка на надзвичайно тонкій плівці імітує переваги шкіри акули. Про ці переваги науці відомо ще з 1970-х років. Шкіра акули вкрита крихітними лусочками, які, як мікроструктури, здатні зменшувати опір і підвищувати ефективність потоку, пояснює Інститут Фраунгофера з технологій виробництва та прикладних досліджень матеріалів. На поверхні шкіри проходять мікроскопічні паралельні борозенки, які розбивають водні вири та практично направляють воду повз тіло, завдяки чому зменшується опір тертя. Крім того, це запобігає накопиченню бруду та паразитів. Технологія AeroSHARK-Riblet, розроблена компаніями Lufthansa Technik AG та Surventis (раніше BASF Coatings), також використовує ці переваги. Плівка з такою ж назвою покликана знизити аеродинамічний опір та зменшити споживання палива й викиди CO₂. Наразі ця технологія вже сертифікована для деяких модифікацій Boeing 777. На черзі — Airbus A330, другий за популярністю тип літака, що постачається для далеких перельотів. За інформацією компанії Lufthansa Technik AG, планується розширення застосування цієї технології на інші моделі та додаткові поверхні літаків. Наразі плівки наносяться лише на фюзеляж та обшивку двигунів, але в центрі уваги також перебувають крила та хвостове оперення. «Вони є найважливішими елементами, що забезпечують підйомну силу літака. Це означає, що ми глибоко втручаємося в аеродинаміку», — пояснює Зенке Бургер, відповідальний у «Lufthansa Technik» за розробку «AeroSHARK». Від цього, у свою чергу, залежить загальна керованість літака. «Акуляча шкіра» на літаках — це справді щось особливе. Глибина борозен становить лише 50 мікрометрів — удвічі менше, ніж товщина людської волосини. Розміри плівок — один метр на 50 сантиметрів. Наклеїти їх без бульбашок на ретельно очищений фюзеляж літака — завдання не з легких. Той, хто хоч раз пробував загорнути футбольний м’яч у плівку, може уявити, наскільки це складно, вважає Бургер. На літаку A330 буде наклеєно понад 880 квадратних метрів плівки, на це відведено десять днів. Завдяки оптимізованій поверхні літаки мають економити від 1 до 1,2 відсотка палива. За словами Бургера, важливу роль відіграє також ефект «вартість-вага». Більша вага літака призводить до більшого споживання палива. Якщо споживання керосину зменшується, то його потрібно брати з собою менше. Якщо згодом плівкою будуть обклеєні також крила та хвостове оперення, можна досягти економії приблизно у два відсотки. Навіть за умови економії в один відсоток далекомагістральний літак може заощаджувати щодня майже одну тонну керосину. Простого наклеювання плівки недостатньо. Оскільки саме авіаперевезення вимагають найвищого рівня безпеки, сертифікація відбувається за суворим режимом. Спочатку на літак A330 авіакомпанії Discover Airlines було встановлено додаткове вимірювальне обладнання. «Спочатку ми виконуємо вимірювальні польоти та дуже детально аналізуємо льотні характеристики», — повідомив Йоганес Гельдорф, який відповідає за наклеювання плівки від імені Lufthansa Technik. Йдеться про порівняння стану «до» та «після». Як поводиться літак у повітрі без плівки і як — з нею? «Якщо цю технологію застосовувати у глобальному авіапарку, вона забезпечить відчутну економію витрат та зробить важливий внесок у сталий розвиток авіації», — зазначають у компанії Lufthansa Technik. Цього року компанія уклала угоду про співпрацю з Airbus з метою розробки та сертифікації застосування технології AeroSHARK-Riblet на крилах та хвостових частинах літака Airbus A330. Таким чином планується «обгорнути» всі відповідні аеродинамічні поверхні літака. Наразі «акуляча шкіра» була широко впроваджена на 30 літаках Boeing 777 різних авіакомпаній, а також на одному Boeing 747 авіакомпанії Lufthansa, який слугував тестовою платформою. «Станом на квітень 2026 року літаки, оснащені технологією AeroSHARK, вже налітали понад 350 000 годин, заощадивши при цьому понад 20 600 тонн керосину та скоротивши викиди CO₂ на понад 65 000 тонн», повідомила компанія «Lufthansa Technik» у травні. «AeroSHARK» також продемонструвала, що ця технологія витримує всі складні умови щоденної експлуатації літаків: високі швидкості, екстремальні перепади температури та тиску, ультрафіолетове випромінювання на великих висотах або хімічний вплив, наприклад, розморожувальних рідин на землі, — йдеться у повідомленні. Наразі ця плівка використовується кількома міжнародними авіакомпаніями. У складі Lufthansa Group цю плівку використовують 22 літаки компаній Swiss, Lufthansa Cargo, Austrian Airlines та Lufthansa. Компанія з гордістю повідомляє, що щодня флот AeroSHARK групи економить близько 19 тонн керосину та приблизно 60 тонн CO₂. На американському континенті піонером є найбільша авіакомпанія Південної Америки — Latam. Для Elbe Flugzeugwerke — дочірньої компанії ST Engineering (Сінгапур) та Airbus — ця спеціальна технологія наклеювання є новим напрямком, але з технічної точки зору не становить особливих проблем. Компанія спеціалізується на технічному обслуговуванні та модернізації літаків і має справу навіть з найбільшим пасажирським літаком у світі — Airbus A380. Авторські права 2026, dpa (www.dpa.de). Усі права захищеніМікроскопічні борозенки на шкірі акули
У майбутньому плівкою планується покрити також крила та хвостове оперення
У перспективі передбачається економія палива на два відсотки
Значна економія коштів та скорочення викидів CO2
Плівка витримує всі складні умови експлуатації літаків
