Як Німеччина реагує на дрон із вибухівкою?

На думку федерального уряду, доказова база наразі є достатньо чіткою, щоб вжити заходів: він покладає на Росію відповідальність за спробу теракту з використанням дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле. Що з цього випливає? Найважливіші питання та відповіді:

Які реакції з німецької сторони були можливі?

Чіткого переліку заходів у таких випадках не існує. Це, скоріше, політичне рішення. Безперечно, що уряд Німеччини хотів відреагувати якомога швидше й рішучіше. Дрон було виявлено місяць тому. Крім того, було зрозуміло, що про відплатні заходи, в рамках яких Німеччина провела б аналогічну операцію, не могло бути й мови.

Які заходи вирішив вжити федеральний уряд?

• Закриття дипломатичного представництва: Федеральний уряд Німеччини неодноразово оголошував російських дипломатів «небажаними особами». Загалом за останні роки близько 80 співробітників російського посольства отримали наказ покинути країну. Тепер має бути закрито генеральне консульство в Бонні. Щодо дипломатів, які там працюють, міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль (ХДС) нічого не сказав. Таким чином, єдиним дипломатичним представництвом Росії в Німеччині залишається посольство в Берліні.
• Виклик посла: Офіційний виклик вважається жорстким дипломатичним засобом, за допомогою якого уряд країни перебування сигналізує про серйозне невдоволення. З Міністерства закордонних справ у Берліні нещодавно повідомили, що російського посла Сергія Нечаєва з початку російської агресії проти України в лютому 2022 року викликали більше ніж десять разів, востаннє — в середині липня через звинувачення у кібератаках на кілька європейських держав. Тепер він знову має з’явитися на бесіду в Міністерстві закордонних справ.
• Перешкоджання діяльності російського «тіньового флоту»: воно спрямовано проти танкерів і вантажних суден, які Росія використовує для обходу санкцій, наприклад, під час транспортування нафти. Крім того, їх дедалі частіше пов’язують із шпигунством та диверсіями. За даними західних джерел, ці судна вимикають свою автоматичну систему ідентифікації або перекачують вантаж у відкритому морі на інший танкер, таким чином приховуючи його походження. За словами Вадефула, Німеччина має намір у майбутньому посилити тиск на російський «тіньовий флот».
• Закриття культурних закладів: «Російський дім» — культурний інститут — вже роками є предметом суперечок. Семиповерховий бетонний блок стоїть на берлінській Фрідріхштрассе з 1984 року. Тоді це був найбільший радянський інститут культури за кордоном. Сьогодні ним керує Державне агентство з культурного співробітництва. Вона підпорядковується Міністерству закордонних справ. Тепер договір має бути розірвано. Програма включає в себе вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, кінопокази та курси російської мови, балету й малювання. У нещодавній оцінці французького Міністерства внутрішніх справ зазначалося, що «Російський дім» використовується російськими спецслужбами як прикриття. 

Які можливі заходи уряд Німеччини ще не вжив?

• Висилка дипломатів: у минулому уряд Німеччини неодноразово оголошував російських дипломатів «небажаними особами». Загалом за останні роки близько 80 співробітників російського посольства були змушені покинути країну.
• Стаття 4 Договору НАТО: вона передбачає проведення консультацій між союзниками, якщо одна з країн-членів НАТО відчуває загрозу ззовні. Часто це є попереднім етапом для узгоджених заходів захисту. Ця стаття застосовується дуже рідко. Наприклад, у вересні 2025 року Естонія подала запит на проведення консультацій після того, як три російські винищувачі пролетіли над естонським повітряним простором протягом приблизно дванадцяти хвилин. Уряд Німеччини вирішив не розігрувати цю карту.
  Консультації НАТО згідно зі статтею 4 можуть призвести до того, що держави, яким загрожує небезпека, отримають додаткову підтримку від Альянсу з метою стримування та оборони. Як правило, вони мають значення насамперед як сигнал супротивнику і тим самим відрізняються від військової підтримки згідно зі статтею 5 Договору про НАТО. Ця стаття регулює зобов’язання щодо військової допомоги в Альянсі. 

Які переваги та недоліки мають окремі реакції?

• Висилка дипломатів — це захід, який упродовж останніх років застосовувався вже неодноразово. Тому сама по собі така реакція, ймовірно, не стала б достатнім сигналом. Також, ймовірно, не хотіли ризикувати, що російська сторона відповість аналогічними заходами.
• Підняття інциденту на рівень НАТО продемонструвало б, що Німеччина готова рішуче реагувати на такі потенційно серйозні напади. З іншого боку, постає питання, чи було б це пропорційним, зважаючи також на серйозні інциденти в інших східних країнах НАТО.
• Заходи проти «тіньового флоту» в Балтійському морі можуть боляче вдарити по російській економіці. Вони, однак, несуть у собі потенціал ескалації, якщо на морі відбудуться зіткнення. 
  Російський флот веде себе «агресивно на морі, шпигуючи за базами та підрозділами, здійснюючи спроби залякування та саботажу, проводячи польоти дронів, а також використовуючи «тіньовий флот» у Балтійському морі», заявив кілька днів тому інспектор ВМС, віце-адмірал Ян Крістіан Каак. Він наголосив, що Росія наразі також захищає кораблі «тіньового флоту» за допомогою зброї — або за допомогою військово-морських кораблів, або за допомогою вахтових команд на борту. 
• Закривши Російський інститут культури в Берліні, федеральний уряд, ймовірно, ризикує закриттям Інституту Гете в Росії. Тому досі він утримувався від такого кроку.