Консультація лікаря через чат-бот? Можливості, ризики, побічні ефекти

Що це має дати?

Команда Google вказує на такі проблеми, як нестача персоналу та відсутність безперервності під час лікування, що триває кілька прийомів. Фахівці з Гейдельберга та Дрездена пишуть про «других пілотів» для лікарів, щоб ті мали більше часу на догляд за пацієнтами.

З огляду на широкий спектр завдань у клінічному управлінні пацієнтами, у журналі «Nature» зазначається: «Якби агенти ШІ могли брати на себе такі завдання та забезпечувати ефективне клінічне прийняття рішень, вони були б здатні допомагати лікарям у виконанні рутинних завдань і, можливо, пом’якшити проблему нестачі лікарів у деяких регіонах світу».

Тож чи скоро я буду розмовляти з «доктором ШІ»?

Ні. Обидві групи зазначають, що їхні моделі ще не можна застосовувати в реальному житті. Вони тестували свої додатки за допомогою ШІ-версій пацієнтів, які, однак, базувалися на реальних даних. За даними, ці симуляції мають свої підводні камені. Наприклад, такий віртуальний пацієнт відповідає та реагує зовсім інакше, ніж людина з плоті та крові, яка приходить до клініки з гострими скаргами. Зазначається, що MIRA загалом пропонувала адекватне, науково обґрунтоване лікування. Однак рекомендації не були надійними на 100 відсотків.

Як оцінюють це фахівці?

«Результати свідчать про потенціал агентів штучного інтелекту для медицини», — каже Уве Платцбекер, медичний директор Університетської клініки Дрездена. Для подальшого розвитку головне питання полягає в тому, «як ми можемо інтегрувати такі інновації в клінічну практику безпечно, прозоро та на користь пацієнтів».

Керстін Денеке з Бернського університету прикладних наук вважає, що на даний момент перешкодами є реальна ситуація з даними в галузі охорони здоров’я, процедури ліцензування, нечіткий розподіл відповідальності та репрезентативні дослідження ризиків таких систем. «Для прийняття клінічних рішень потрібно більше, ніж просто дотримання клінічних настанов», — пояснює експертка з пацієнтоорієнтованої цифрової охорони здоров’я. Потрібне розуміння індивідуальної ситуації пацієнтів.

Роберт Раніш, який, серед іншого, є професором медичної етики в Потсдамському університеті, вважає дослідження MIRA «цікавим і методологічно продуманим внеском». Однак воно досліджує ефективність агентів штучного інтелекту саме в лабораторних умовах. Тут, як і в багатьох дослідженнях ШІ, постає головне питання: чи працює це також у повсякденній клінічній практиці? «Саме на цьому досі зазнають невдачі багато перспективних систем ШІ», — пояснює він. Вони швидко стикаються з обмеженнями, щойно, наприклад, у гру вступають реальні пацієнти та лікарі, неповні дані чи різні ІТ-системи.

На думку Рейнхарда Буссе, керівника кафедри менеджменту в галузі охорони здоров’я Берлінського технічного університету, те, що агент ШІ може структуровано відображати клінічні процеси, а також діагностичні та терапевтичні рішення, ще не означає, що завдяки цьому в повсякденній практиці покращується якість медичного обслуговування або можна знизити витрати.

Яку роль відіграє ШІ у спілкуванні з пацієнтами?

Федеральна медична палата детально розглянула питання застосування ШІ в медицині. У одній із публікацій щодо комунікації зазначається, що постановка діагнозів, призначення терапії та прогнозування не лише передбачають технічні дії, а й пов’язані з емоціями та ціннісними уявленнями. «Саме вони є основою довірчих відносин між лікарями та пацієнтами». При використанні систем допомоги на основі ШІ необхідно перевіряти, чи не відсуваються міжособистісні та емоційні аспекти на другий план — наприклад, коли людська комунікація підтримується або навіть замінюється технічними системами голосової допомоги, такими як чат-боти.

Незважаючи на всю економію часу завдяки ШІ, Євген Бриш, голова правління Німецького фонду захисту прав пацієнтів, також наголошує: «Медична бесіда й надалі відіграватиме для пацієнта незамінну роль». Це має виняткове значення саме для людей похилого віку. 

Чи є ще якісь застереження?

За словами Бриша, у багатомільярдному проєкті електронної медичної картки пацієнта досі відсутня інтегрована штучна інтелігенція. «Фільтрування, зв’язування та аналіз масивів даних стали б справжнім проривом». Водночас він застерігає від зростаючої залежності від компаній з-поза меж Європи: «Не може бути так, щоб майбутнє аналізу та комунікації залежало від технологічних мільярдерів та їхніх політичних зв’язків».

Copyright 2026, dpa (www.dpa.de). Усі права захищені