Паскаль Рубертус стоїть біля полиці пекарні й показує продукцію, яка сьогодні вийшла з кам’яної печі: Зверху лежать багети, нижче — чіабатта з оливками та без них, а потім — великі хлібини вагою в кілограм, які мають такі назви, як «Цегла», «Кампань» та «Монте-Роза». Борошно, вода та сіль — більше нічого не входить до складу його хліба на заквасці: «Саме ця простота — створити щось із трьох інгредієнтів, що має безліч варіацій», — каже 52-річний пекар. І, судячи з усього, це добре сприймається покупцями: у 2018 році Рубертус заснував у Лейпцигу «Backstein, пекарню сучасного хліба» — на площі тридцяти квадратних метрів у саду Галереї сучасного мистецтва. Люди часто довго стоять тут у черзі, щоб купити хліб, а також солодощі, такі як круасани чи булочки з корицею. До успіху як «хіпстер-пекар» «Я можу уявити, що, можливо, у мене й справді є репутація хіпстер-пекаря», — каже пекар про себе. «Але я б сказав, що печу так традиційно, як це роблять небагато хто». У травні 2025 року Рубертус відкрив другу пекарню — «Backstein West» у Лейпцигу-Плагвіці. Тут він має триста квадратних метрів площі в стилі «індустріальний шик»: для випікання, як кав’ярня та для вечірніх заходів. Таким чином він здійснив свою юнацьку мрію. Наразі у Рубертуса в обох пекарнях працює близько п’ятдесяти співробітників, трохи менше половини з них — пекарі, серед яких п’ятеро учнів. Хоча Рубертусу вдалося відкрити другий заклад, загальна кількість пекарень у Саксонії постійно зменшується: «Протягом останніх десяти років, які я спостерігаю, ми щороку фіксуємо спад обсягів виробництва на чотири-п’ять відсотків», — каже Мануела Лозе. Вона є виконавчою директоркою Східнонімецької асоціації пекарських гільдій. На початку року в Саксонії ще налічувалося 821 пекарських підприємств. Під підприємством може матися на увазі як невелика традиційна пекарня з магазином, так і велике підприємство з кількома філіями. Пекарні борються з бюрократією та зростаючими витратами Лозе зазначає, що коли пекарня зникає з ринку, це часто зумовлено кількома причинами: наприклад, відсутністю наступника. Але також проблемою є постійно зростаючі операційні витрати. «Окрім політичних умов, які в останні роки різко погіршилися через обов’язки щодо ведення обліку, контрольні вимоги, а також платформи, на яких пекар повинен реєструватися, наприклад, щодо упаковки». «Цих вимог ставало дедалі більше, і не кожне підприємство може з цим впоратися», — каже Лозе. Також ціновий тиск з боку пекарень у дискаунтерах постійно згадується, коли йдеться про закриття традиційних ремісничих підприємств. Лозе коментує це так: «Стосунки з дискаунтерами — це, з одного боку, емоційні стосунки, а з іншого — цілком об’єктивні. З емоційної точки зору, є пекарі, які бачать у них жорстку конкуренцію, насамперед у ціновій війні». З об’єктивної точки зору ж жоден хороший ремісничий пекар не повинен вступати в цінову війну з дискаунтерами. Якість — це все Так само вважає і пекар Паскаль Рубертус: «Доки не намагаєшся випікати так, як це робить промисловість, конкуренції немає». Він переконаний, що якість має бути на висоті. У пекарнях Рубертуса класичний пшеничний хліб на заквасці «Backstein» коштує 7,50 євро. Рубертус вважає ціну обґрунтованою, оскільки йдеться про цілий кілограм хліба. «Я не хочу продавати хліб як товар розкоші», — каже він. Але й йому доводиться покривати свої витрати. Рубертус пишається тим, що ніколи не торгувався щодо ціни за кілограм борошна зі своїми постачальниками, які переважно є місцевими. Для нього важливо, щоб усі учасники ланцюга виробництва його хлібобулочних виробів отримували достатню винагороду. Він переконаний, що саме висока якість його хлібобулочних виробів допомогла йому досягти успіху. Крім того, йому на користь йде спеціалізація на хлібі на заквасці: закваска вважається легшою для травлення: під час тривалого бродіння тіста розщеплюються прості цукри, а природні токсини в зерні знешкоджуються в процесі ферментації. Лозе з Центральнонімецької спілки пекарів також згадує про тренд у соціальних мережах, пов’язаний із закваскою. Завдяки цьому, за його словами, люди обговорюють високоякісне пекарське ремесло. Маркетинг у соціальних мережах є важливим Незважаючи на занепад хлібопекарської галузі в Саксонії, час від часу з’являються успішні нові підприємства або ті, що продовжують справу попередників. Молоді майстри та майстрині мають у голові цікаві концепції: «Там уже не ведеться класичний повний асортимент у пекарні, натомість встановлюються чіткі пріоритети, формується власний профіль». А той, хто ще й вміло просуває своє ремесло в соціальних мережах, має хороші шанси успішно закріпитися на ринку: «Важливе значення має сторітелінг», — каже Лозе. Цю тенденцію спостерігає й Центральна асоціація німецького хлібопекарського ремесла на загальнофедеральному рівні: хоча у 2025 році кількість підприємств зменшилася на 2,8 відсотка до 8 659. У середньому щорічно реєструється від 650 до 700 випадків припинення діяльності, на противагу приблизно 400 новоствореним підприємствам. Минулого року з’явилося 448 нових підприємств. «Є багато молодих людей із цікавими концепціями, особливо в Саксонії та Тюрінгії», — каже речниця асоціації Сьюзан Гассе. «Це не ремесло, що відмирає!» Авторські права 2026, dpa (www.dpa.de). Усі права захищені