Після 21 року на посаді Буркхард Юнг не балотуватиметься на посаду мера Лейпцига наступного року. Незадовго до закінчення терміну повноважень він пережив особливо важкий період, пов’язаний із наїздом на людей у «Мессештадті», в результаті якого загинули двоє людей і багато хто отримав поранення. «Це застало мене зненацька. До такого просто неможливо підготуватися», — каже 68-річний політик із СДПН. В інтерв’ю Німецькому прес-агентству він розповідає про свій термін перебування на посаді та плани на майбутнє. Питання: Які були ваші перші думки, коли ви дізналися про наїзд у Лейпцигу? Це застало мене зненацька. До такого просто неможливо підготуватися. Раніше я розмовляв із колегами з інших міст, які також постраждали, таких як Трір чи Магдебург. Можна багато чого підготувати: щоб штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій працював, щоб пожежна служба була добре організована. Але до того, як така ситуація впливає на тебе особисто, підготуватися неможливо. Питання: Чи стали ви з того часу з більшою обережністю ходити центром міста? Відповідь: Я хочу відповісти вам чесно. Моя наївність у публічному просторі зникла ще під час великої міграційної кризи 2015 року. Тоді я мала дуже чітку позицію: відкритість, різноманітність, гостинність. Ми маємо гуманітарну відповідальність. І дуже швидко з’явився опір. Були погрози вбивством, зображення шибениці на контейнері, призначеному для розміщення біженців, з однозначним посланням: «Цей хлопець має зникнути». Тоді я короткий час мала особисту охорону, і це багато чого для мене змінило. Відтоді я маю своєрідне відчуття 360 градусів. Я вже не проходжу з дитиною повз вітрини абсолютно безтурботно, а дивлюся, хто ще там є. Питання: Наскільки безпечними можуть бути наші центри міст? Відповідь: Наші міста безпечні. Але ми не зможемо зробити наші міста настільки безпечними, щоб там більше нічого не могло статися. Якщо ти перетвориш центр міста на фортецю для захисту від водіїв-маніяків, то подібне може статися на автобусній зупинці, у літньому кафе чи на жвавій вулиці. Стовідсоткової безпеки у громадському просторі не буде. Такі події нагадують нам про те, на якому крихкому соціальному льоду ми всі рухаємося. Проте це не повинно заважати нам ставитися одне до одного з первинною довірою. Питання: Які найприємніші спогади у вас залишилися від вашого терміну перебування на посаді? Відповідь: Було дуже багато прекрасних моментів. Одним із найпрекрасніших для мене став перший великий Фестиваль світла 9 жовтня 2009 року. Ми намагалися знову зібрати людей на площі Августусплац, а потім провести їх прогулянкою по кільці з свічками в руках. І я досі пам’ятаю, як стояла на другому поверсі опери й була вражена тим, що площа Августа була заповнена не наполовину, а повністю. А потім — ця тиша на площі, ця зосередженість і майже побожна атмосфера. Це був особливий момент. Що тримає місто разом? У чому полягає його ДНК? У глибоких спогадах про Мирну революцію 1989 року, у цій неймовірній силі вулиць. У тому, що це все ще так живо, що старі й молоді збираються разом, розповідають один одному історії, йдуть у ніч. У такому моменті криється неймовірна сила, яка робить Лейпциг таким особливим. Питання: Що було проблематичним під час вашого терміну повноважень? Відповідь: Гарним уроком для мене став програний референдум 2008 року. Тоді я хотів продати 49 відсотків міських комунальних підприємств і за рахунок отриманих коштів дати потужний імпульс інвестиціям. Маючи на столі 500 мільйонів євро, можна було б досягти дуже багато чого. Це була моя головна мета. А потім побачити, як все-таки значна більшість населення сказала: «Ні, комунальні підприємства не слід продавати, вони мають залишатися у власності міста». Сьогодні, з відстані часу, я кажу: добре, що так сталося. Але тоді я був дуже розчарований. Але я помітив, як жителі Лейпцига ставляться до своїх муніципальних підприємств. Це була громадянська гордість, прихильність до комунальних підприємств, лікарні, культурних закладів, сильна ідентифікація. І, як виявилося, це було добре. Питання: Які поради ви можете дати своїм наступникам? Відповідь: Не слід давати порад своїм наступникам. Але ситуацію з розколом у місті, яку ми також спостерігаємо в Лейпцигу вже роками, я мушу сприймати дуже, дуже серйозно. І постійно намагатися налагоджувати зв’язки. Люди хочуть, щоб хтось намагався тримати місто разом. Так, можливо, це найважливіше в часи відчуження, анонімності та глобальних загроз. Питання: Які у вас плани на час після закінчення терміну повноважень? Відповідь: У мене ще зовсім немає часу, щоб про це думати. Я надто мало цим займався. Ясно лише одне: нарешті мати час для родини. Моя дружина справедливо каже: тепер черга за родиною. Багато хто радить мені перші півроку взагалі нічого не робити. І відмовлятися від усіх пропозицій. Побачимо. ПРО ОСОБУ: Буркхард Юнг (68) народився в Зігені, у землі Північний Рейн-Вестфалія, і з 2006 року є мером Лейпцига. На наступних виборах у лютому 2027 року він більше не балотуватиметься. З 2019 по 2021 рік цей політик від СДПН був президентом Німецької асоціації міст, а з 2025 року знову обіймає цю посаду. Copyright 2026, dpa (www.dpa.de). Усі права захищені
