Джугер: від нішевого виду спорту до чемпіонату світу

Мечі з пінопласту, ланцюги та м’яч, що віддалено нагадує футбольний: те, що для багатьох глядачів виглядає як поєднання фехтування, регбі та лицарських турнірів, насправді є командним видом спорту, що вимагає високої тактичної майстерності. На початку вересня Дрезден стане місцем зустрічі міжнародної югер-спільноти. На «World Club Championship», що відбудеться з 4 по 6 вересня, змагатимуться до 120 команд. Серед учасників буде й команда «Anima Equorum» з Галле.

Ідея гри походить із фільму

Гра була запозичена з постапокаліптичного фільму «The Blood of Heroes». «У 1992 році я подивився цей фільм із друзями, і ми почали думати, як можна грати в цю гру без ризику травмування», — згадує Лестер Балц. Він є адміністратором веб-сайту Jugger.de і значною мірою доклав зусиль до того, щоб перетворити джагер з гри у фільмі на реальний вид спорту. На чемпіонаті світу в Дрездені грають, зокрема, команди з Європи, Австралії, Японії та США.

М’яч і багато «помфен»

«Поле для гри має розміри 20 на 40 метрів, що приблизно відповідає гандбольному майданчику», — каже Ганс Готтшальт, тренер та інструктор у «JuggerSportHalle». Він тренує команду «Anima Equorum».

На ігровому полі протистоять дві команди, кожна з яких складається з п’яти гравців. У кожній команді є один бігун. Інші гравці мають так звані довгі та короткі «помпфени» — це спеціальні палиці, оббиті пінопластом. «Крім того, є м’яч із пінопласту на мотузці, так званий ланцюг, та щити. У кожній команді може бути лише один ланцюг, у решті — вибір вільний», — каже Готтшальт. 

На початку гри в центрі поля лежить так званий «юггер» — м’який м’яч. Після старту бігуни кидаються до юггера. Той, хто його захопив, намагається закинути його у ворота суперника. Решта гравців — «помпфери»: їхнє завдання — захищати власного бігуна та зупиняти бігуна суперника.

Якщо «помпфера» влучають ігровою палицею, він мусить на певний час стати на коліна. Тривалість цього часу передається через гучномовець у вигляді звукового ритму. «Якщо «помпфера» зачепив ланцюг, він повинен стояти на колінах протягом восьми ударів, кожен з яких триває 1,5 секунди», — каже тренер. Коли «помпфери» виходять з гри, у захисті супротивника утворюються прогалини. 

Сам бігун не бореться з помпфером. Він повинен намагатися прорватися крізь захист. Хороша команда повинна захищати свого бігуна, відволікати гравців суперника, створювати прогалини та водночас зупиняти бігуна супротивника. Для глядачів це створює незвичайну картину: гравці розмахують м’якими палицями, кидаються один на одного, а інші стають на коліна після ударів на краю поля або в його зоні. Якщо вдається помістити «юггер» у ворота суперника, нараховується очко. Після цього починається новий раунд.

Тактика замість безладної бійки

У джаггері є одна важлива особливість. «Гра працює лише тоді, коли всі грають чесно», — каже Балц. «Гравці повинні помічати, коли їх вразив палицею з пінопласту суперник, і самостійно відраховувати до кінця».»

«Зараз навіть школи відкривають для себе джаггер», — каже шкільний супровідник у школі «Заале» в Галле Фелікс Пульманн. «Учні в ігровій формі навчаються налагоджувати добрі соціальні стосунки, водночас зменшується ймовірність конфліктів між ними». 

Один із гравців пояснює, чому саме зараз грає в джагер: «Я вже пробував різні інші види спорту, наприклад, футбол і гандбол. Але там часто нудно, бо зазвичай лише двоє гравців з команди займаються м’ячем. Натомість у джаггері кожен у команді має безпосереднє завдання і постійно задіяний».

Невелика спільнота з великим турнірним ландшафтом

Спільнота джаггерів у Саксонії-Ангальт невелика і зосереджена переважно в Галле. У Галле є три команди: «Anima Equorum», молодіжна команда «Anima Lupi» та «Jugglers Jugg». У Магдебурзі в загальнонімецькій базі даних юггера зареєстрована ще одна команда — «Blut der Studenten». 

У Галле в джаггер грають з 2010 року. У 2015 році було засновано JuggerSportHalle e.V. Готтшальт є одним із засновників. У джаггер грають і за межами Саксонії-Ангальт. Саксонія, Саксонія-Ангальт і Тюрінгія утворюють один регіон у німецькій системі змагань.

Бальц вважає реалістичним створення національних федерацій. «Джаггер може стати олімпійським видом спорту приблизно через десять років», — каже Бальц. «Умовою є те, щоб цей вид спорту був поширений у світі щонайменше в 30 країнах та на трьох континентах».