Початок нового сезону для футбольного арбітра Річарда Хемпеля ознаменувався матчем, що пройшов у запеклій боротьбі. Поєдинок «1. FC Kaiserslautern» проти «Karlsruher SC», незважаючи на відсутність голів, аж ніяк не був нульовим. «Мені подобається, коли матч має характер дербі, коли гравці стикаються між собою. Але, звісно, є певні межі», — згадує арбітр. Вже на 25-й хвилині 28-річний арбітр роздав чотири жовті картки. Потім напруга вщухла. Згодом він отримав багато похвали від уболівальників, а також від тренера «ФКК» Торстена Ліберкнехта. Для Хемпеля, який походить із невеликого селища у Східній Саксонії, новий сезон пов’язаний також із особистим підйомом. Якщо раніше він міг лише як четвертий арбітр відчути атмосферу найвищого дивізіону, то відтепер він також буде тут судити матчі. «Бундесліга — це мрія», — каже випускник факультету соціальної роботи, який одночасно працює тренером з деескалації конфліктів. «Приємно відчувати себе одним із 22 найкращих арбітрів Німеччини й мати змогу сказати: я можу судити матчі Бундесліги — це неймовірно». Успіх Хемпеля не випадковий. Вже у 12 років він судив свій перший матч і крок за кроком просувався вгору по лігах. Не пізніше ніж тоді, коли він судив матчі в Регіональній лізі й одночасно став асистентом у 3-й лізі, у нього дозріло рішення займатися «суддівством» професійно. Наприкінці минулого сезону їх у Німеччині було рівно 63 222 — це третій рік поспіль, коли їхня кількість зростає. Окрім берлінця Даніеля Зіберта, Хемпель, поряд із Бастіаном Данкертом із Ростока, є єдиним арбітром зі Східної Німеччини, який наразі судить матчі Бундесліги. Гемпель жартома описує своє суддівство як «батога і пряника». Дійсно, із записів його RefCam — міні-камери, закріпленої на наголовних навушниках, — видно, як він впливає на гравців під час матчу «ФКК» проти «КСК». Одного гравця він хвалить за чесну гру. Іншому — кидає різке зауваження. Але навіть із цим футболістом Хемпель трохи пізніше повертається до цієї ігрової ситуації та намагається провести роз’яснювальну розмову, чому він так відреагував. Гравці мають знати, як мислить Хемпель: він прагне бути насамперед партнером для спілкування та посередником. Тому на полі він звертається до гравців на «ти». Якщо гравець чи тренер не бажає цього, він не має з цим жодних проблем. Під час своїх попередніх матчів у 3-й лізі та 2-й Бундеслізі він завдяки цьому завоював повагу та визнання. «Я хотів би, щоб у деяких гравців колись з’явилася така думка: „Сьогодні приїде Річі, тоді я знатиму, що мені можна робити, а що ні. Але я також знаю, що ми можемо спокійно спілкуватися один з одним». Він у будь-якому разі хоче виглядати як арбітр, «з яким можна поговорити» і якого не сприймають як ворога. Безумовно, Хемпелю в цьому допомагає його зовнішність. Зі своїм зростом майже два метри він зазвичай перевершує всіх інших на полі. Але не тільки тому він у 2016 році потрапив у поле зору Німецького футбольного союзу (DFB). Уже в 18 років він судив матчі на відбірковому турнірі U18 у Дуйсбурзі. «Річард Хемпель показав чудові результати у 2-й Бундеслізі. Тому він цілком заслужив перехід до Бундесліги та пов’язану з цим довіру», — каже Кнут Кірхер, виконавчий директор з питань спорту та комунікацій компанії DFB Schiri GmbH. Коли йому по телефону повідомили про призначення на матчі Бундесліги, він саме стояв на кухні й готував вечерю. «Було приємно це почути, бо в той момент моя мрія збулася», — зізнається Хемпель. Спочатку він навіть не знав, куди подіти всі ці емоції, і відразу ж повідомив про це родині. У дитинстві, поруч зі своїм батьком, Гемпель колись опанував ази суддівства. Літо він провів у відпустці в Італії, щоб набратися сил для нового сезону. Арбітр має бути не лише пильним, а й фізично готовим. Оскільки арбітри не мають права судити матчі команд зі свого регіону, Гемпель не буде судити лише матчі «РБ Лейпциг». Таким чином Німецький футбольний союз (DFB) прагне запобігти будь-яким підозрам у упередженості та сумнівам щодо неупередженості арбітрів. У своїй ролі на полі Річард Хемпель завжди відчуває себе також і психологом. Однак він розрізняє різні типи не лише серед гравців. Те, що й у його власній професії існують різні характери, він мав змогу спостерігати нещодавно на чемпіонаті світу в США, Канаді та Мексиці. Гемпель знає, що його колеги з Південної Америки, наприклад, у своїх національних лігах іноді змушені доводити свою перевагу фізичною силою. «Вони звикли до зовсім інших напружень у грі, ніж ми». Американка Торі Пенсо, яка судила матч Німеччина — Еквадор (1:2) і викликала невдоволення колишнього тренера збірної Юліана Нагельсманна, справила на Хемпеля велике враження. Незважаючи на надзвичайний тиск, що лежав на ній, вона багато посміхалася і залишалася доступною для гравців. «Мені подобається спостерігати за різними підходами до гравців — від цілковитої дистанційності до дуже фізичного контакту.» З огляду на зміни в правилах Хемпель також вважає чемпіонат світу захоплюючим. П’ятисекундний відлік під час вкидання м’яча з ауту та відбивання від лінії воріт помітно прискорює гру. Гравці швидко пристосовуються до нового правила. «Коли їм відраховували секунди, вони швидше виконували наступне вкидання. Це зміна правил, яка нам, арбітрам, абсолютно на руку». У будь-якому разі, за словами Хемпеля, суддя завжди перебуває в розумовому русі, оскільки мусить застосовувати нові правила. Він сприймає відеоасистента арбітра (VAR) як своєрідний запасний парашут. Робота у відеоасистентському центрі є дуже вимогливою. Гемпель сам одного разу виконував цю роль під час тренувального збору. «Там є екрани з вісьмома ракурсами камер. У мене пульс зашкалював — а це була лише тренувальна ситуація. Оператор показав мені, куди ще слід дивитися, я цього взагалі не помітив. Це справді виснажливо». Гемпель вважає, що технічні засоби, якими сьогодні користується арбітр, є достатніми. Можливо, ще одним потенційним інструментом могло б стати застосування штучного інтелекту (ШІ) для оцінки гри рукою. В іншому ж він відчуває себе на полі добре оснащеним. Є напівавтоматичне виявлення офсайдів, технологія визначення перетину лінії воріт та відеоасистент у фоновому режимі. Річард Хемпель не може уявити, що ШІ колись замінить посаду арбітра. «Ніхто не хоче, щоб оцінку давали лише камери та монітори. Зрештою, рішення має приймати людина.» Авторські права 2026, dpa (www.dpa.de). Усі права захищеніДля Річарда Хемпеля мрія стає реальністю
Метод «батога і пряника»
Вже давно в полі зору Німецького футбольного союзу
Гемпель завжди відчуває себе ще й психологом
Правило відліку йде назустріч арбітрам
«Зрештою рішення має ухвалити людина»
